Комплексне проектування як інформаційний метод

комплексне проектування – це універсальний метод, що поєднує науку і практику. Він дозволяє органічно з’єднати усі види діяльності, що впливають на одержання кінцевого продукту – архітектурного проекту, і, в решті решт, об’єкта проектування – просторового середовища життєдіяльності людини.

Комплексний метод проектування

Об’єкт архітектурного проектування.

Принцип комплексного проектування.

Інформаційний метод.

Метод структурного аналізу.

Методичні позиції проектування.

З огляду на диференціацію окремих областей науки і техніки, метод комплексного проектування здійснює інтеграцію,тісний зв’язок окремих технічних і наукових знань, відбиває вирішальні тенденції розвитку архітектури, техніки і науки, нових матеріалів і конструкцій, філософії й ідеології.

Принцип комплексного проектування розглядається в двох аспектах: по-перше, як теоретична основатворчого методу архітектора, що припускає одночасну розробку містобудівних, функціонально-планувальних, конструктивних, экспертиза строительства економічних і архітектурно-художніх питань у їхньому тісному взаємозв’язку і, по-друге, як практична основа проектування, що вирішує проблему з’єднання архітектурного проектування з науково-технічним комплексом знань.

Комплексне проектування передбачає:

а) творче застосування пізнань про людину, природу і суспільство в їхньому глибокому взаємопроникненні;

б) сполучення теорії і типології архітектури з проектуванням;

в) взаємозв’язок з архітектурним проектуванням діяльності з конструювання, будівельної фізики, геодезії, розміщення інженерних мереж, планування й економіки проектування і будівництва;

г) використання даних з соціології, кліматології, гігієни, психофізіології й урбоекології.

Процес комплексного проектування розглядається як система, що регулює свою діяльність на основі обміну інформацією між представниками різних спеціальностей і архітекторами. Інформаційний метод в цій діяльності застосовує систему прямих і зворотних зв’язків.

Прямі зв’язки мають на увазі зв’язок архітектор – представник суміжної спеціальності (архітектурне рішення – його інженерна розробка).

Зворотні зв’язки (конструктивні, технологічні, економічні можливості й умови – архітектурне рішення) корегують архітектурний задум у напрямку його найбільшої оптимізації, роблять архітектурне рішення більш органічним, bpe.com.ua таким, що співвідноситься з існуючими технологіями будівельного виробництва, економічними умовами тощо.

Комплексне проектування через цей метод вирішує проблему досягнення взаєморозуміння між його учасниками, робить для учасника інформацію такою, що має певний цілеспрямований зміст.